В Сєвєродонецьку обговорили стандарти журналістики та ситуацію з роздержавленням регіональних ЗМІ

Які стандарти регулюють діяльність сучасного журналіста? Які ознаки замовності й яка реальна шкода від «джинси»? Чому з прес-релізами потрібен працювати журналіст?

В Сєвєродонецьку відбулася медіа-дискусія «Сучасні стандарти журналістики та кому вони потрібні».

В рамках заходу обговорили результати моніторингу регіональних ЗМІ, що здійснюється Інститутом демократії імені Пилипа Орлика. Моніторинг охопив вісім видань Луганщини – чотири друковані та чотири Інтернет-видання. Загалом проект, окрім Луганщини, досліджує мас-медіа ще семи областей України – Харківщини, Львівщини, Дніпровщини, Вінниччини, Буковини, Донеччини, Одещини.

Світлана Єременко, виконавчий директор Інституту демократії імені Пилипа Орлика, керівник проекту з моніторингу, познайомила редакторів з результатами моніторингу. Медіаєкспертка звернула увагу на те, що аналіз друкованих ЗМІ підтвердив тенденцію до розважально-пізнавального характеру матеріалів та кримінальних новин. «Такі матеріали позбавляють жителів важливої суспільно-значимої інформації про життя місцевих громад, — зауважила Світлана Єременко, — Місцеві ЗМІ не дають важливої інформації про реформи, які зараз відбуваються в країні. Немає матеріалів про реформи судової системи, практично немає  — про реформи мсцевого самоврядування, обговорює зміни в системах охорони здоров’я, освіти, пенсійного забезпечення». За даними моніторингу, лише 17% онлайн та 13,6% друкованих матеріалів присвячені місцевим громадам.

За результатами моніторингу дуже мало матеріалів з проблем корупції, усього 1-2%. Щодо регіональних онлайн медіа, третину матеріалів в них складає кримінал, адже завдяки їм збільшується кількість переглядів. При цьому журналістів не турбує, як ці публікації впливають на психіку читачів, та взагалі на сприймання ситуації в населених пунктах.

Алла Федорина, медіаекспертка ІДПО, ознайомила присутніх з методологією моніторингу.  Експертна група Інституту демократії ім. Пилипа Орлика досліджує контент видань. У травні 2017 року досліджено контент 64 місцевих друкованих видань та електронних медіа з 8 по 14 травня у 8 регіонах України: Донецькій, Луганській, Харківській, Чернівецькій, Одеській, Дніпропетровській, Житомирській, Львівській областях. У травні інститутом оцінено 1597 матеріалів друкованих видань та 2845 публікацій новинних сайтів, що були опубліковані у період моніторингу.

Незалежні експерти досліджували наявність матеріалів із ознаками замовності, а також пропагандистських меседжів та фейків; визначали відповідність матеріалів стандартам журналістики, окреслили жанрове різноманіття у друкованих ЗМІ, а також походження матеріалів (власні, запозичені, не ідентифіковані), визначили теми та тональність матеріалів.

Ярослав Нестеренко, головний редактор газети «Попаснянський вісник», зазначив, що одна з проблем неякісного контенту – недостатнє фінансування ЗМІ, а також недостатність навичок місцевих журналістів у виготовленні контенту. Одним з успіхів Ярослав назвал програму «Інтерньюз», що фінансує висвітлення матеріалів про ВПО. «Вперше ми зустрілись з такою програмою, коли фінансуються якісні статті, — зазначив Ярослав Нестеренко, — коли журналісту повернули статтю, не профінансували, та написали, які були недоліки, наступна стаття виходила вже більш якісною. Це дуже вдалий проект для наших журналістів, тому що це не тільки фінонсова допомога нам, але й можливість на навчитися на практиці».

Такий підхід з фінансової підтримки місцевих медіа відмітила й  заступник директора Департаменту масових комунікацій, начальник правління інформаційної діяльності Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Альбина Кушелева. «На сьогодні й Департамент масових комунікацій ЛОДА розробляє програму підтримки місцевих програм, що покращить як фінансовий стан редакцій, так і дасть можливість журналістам працювати більш якісно», — зазначила Альбіна.

Жваву дискусію викликало обговорення стандартів журналістики та збалансованості матеріалів у ЗМІ. Олександр Сметанкін, головний редактор газети «Луганщина.ua» зазначив, що на сьогодні стандарти журналістики – поняття «яке взагалі на існує»: «Головне у стандартах журналістики – це збалансованість матеріалів, але ж усі ЗМІ належать власнику. Один приклад, це США, де дуже багато регіональних ЗМІ, які створені крупними корпораціями. Ці ЗМІ належать власникам, які і диктують політику виданню. Ми теж розвиваємось тепер в умовах «вільного ринку», тому і розмова про стандарти – це більш умовна форма, ніж підтверджена на практиці».

В ході моніторингу було зазначено великий обсяг надрукованих у виданнях прес-релізів. Експерти зазначили, що такий спосіб не дуже привертає увагу читача, адже прес-реліз – це тільки матеріал для журналіста, а не для читача.

Тетяна Вергун, представник ГО «Луганський прес-клуб», висловилася про причини недотримання ЗМІ стандартів. За її словами, це, по-перше, неналежно привита «культура балансу», відсутність якої тягнеться з радянських часів. «Наші ЗМІ ще формуються і як інститути громадянського суспільства, і як професійні майданчики. «Культуру балансу» в ЗМІ, соціальну відповідальність журналістів потрібно виховувати, як у творчих колективах редакцій, так і в навчанні журналістів», — зазначала журналістка. По-друге, це неналежне формування редакції ЗМІ як бізнес-структури. «На сьогодні редактор місцевого ЗМІ – це і редактор, і менеджер, і маркетолог, і журналіст, і, іноді, верстальник. Немає чіткої структури підприємств, неможливо зрозуміти, хто чим займається. Дуже багато завдань на одну людину, тому як тут чекати високої якості матеріалів? Сподіваємось, що з реформуванням, редакції зможуть стати більш потужними, і в цьому потрібна допомога. Потрібне не тільки навчання журналістів станжартам, але ж навчання редакторів, менеджменту, маркетингу, рекламній діяльності», — підкреслила вона.

В рамках круглого столу обговорювався стан роздержавлення комунальних ЗМІ та його правові аспекти. На Луганщині є гарні приклади роздержавлення, деякі ЗМІ пройшли всі етапи та стали незалежними. Це «Сільська нов», «Новини Сватівщини», «Новий путь», «Вісті Біловодщини». Але ж в багатьох ЗМІ ще є проблеми. Вікторія Радченко, редактор газети «Вісник Старобільщини» розповіла про свою ситуацію. В їх редакції фінансові проблеми через те, що засновники не хочуть виконувати свої зобов’язання щодо сплати боргів. «Ми пропонуємо засновникам підписати договір, а нам відмовляють», — поділилася Вікторія Радченко. Юлія Огданська, головний редактор газети «Новини Сватівщини» розвовіла про проблеми із власністю приміщення редакції, що виникли при роздержевленні. На сьогодні конфлікти розглядає суд. На всі питання редакторів щодо роздержавлення відповів медіа юрист Артур Даценко.

Моніторинг друкованих та Інтернет–медіа на предмет дотримання ними професійних стандартів проводився Інститутом демократії ім. Пилипа Орлика з вересня 2014 року у Львівській, Донецькій, Харківській, Сумській, Дніпропетровській, Одеській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кожний регіон представлений чотирма регіональними друкованими та чотирма онлайн-виданнями. У лютому 2017 року замість Сумської області додалась Луганська.

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медіа контенту.

Інститут демократії імені Пилипа Орлика (ІДПО) використовує методологію моніторингу, що розроблена ІДПО в рамках проекту «У-Медіа» Інтерньюз спільно з Інститутом масової інформації (http://imi.org.ua) та неурядовою організацією «Телекритика» зараз «Детектор медіа»).

Додаткова інформація:

Аналітичний звіт моніторингу регіональних ЗМІ – Травень 2017 — http://idpo.org.ua/reports/1330-analitichnij-zvit-monitoringu-regionalnix-zmi-traven-2017.html

Сумська експертна група досліджує видання Луганщини – звіт моніторингу за травень 2017 року — http://idpo.org.ua/reports/1284-sumska-ekspertna-grupa-doslidzhuye-vidannya-luganshhini-zvit-monitoringu-za-traven-2017-roku.html

Про Інстутут демократії імені Пилипа Орлика — http://idpo.org.ua/institut

Фото: Олександр Сімоненко