Норвезька Рада провела дослідження щодо потреб ВПО

Норвезька Рада провела дослідження щодо потреб ВПО

Загальнодержавні стратегії здебільшого заморожені через відсутність достовірних даних про потреби та наміри внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні – Норвезька рада у справах біженців

Новий звіт «Профілювання ситуації ВПО в Луганській області, Україна. Проінформований підхід до довгострокових рішень» презентовано Норвезькою радою у справах біженців (NRC). Його було розроблено після проведення дослідження з профілювання, яке пілотувалося в Луганській області у співпраці з Луганською обласною державною адміністрацією. Спільна служба з профілювання ВПО (Joint IDP Profiling Service) надала технічну підтримку в розробці методології та відповідних інструментів дослідження.

Звіт показує, що внутрішньо переміщені особи в регіоні значно молодші (15% людей похилого віку порівняно з 72%, згідно офіційної статистики), та, відповідно, серед них вищий відсоток дітей (31% на противагу 8%). Ці висновки є суттєвими, оскільки молоді люди мають інші потреби, зокрема доступ до вищої освіти, передбачуваний дохід та доступ до засобів до існування.

«Ми ініціювали це дослідження, щоб отримати краще та більш чітке розуміння ситуації внутрішньо переміщеного населення в Луганській області. Це дає нам змогу краще задовольнити їхні потреби, розвиваючи напрямки підтримки, які є дійсно корисними та актуальними», ̶ зазначила директорка NRC в Україні Ана Поврженич.

Незважаючи на те, що звіт підтвердив вже відомі головні труднощі на шляху до довгострокових рішень – адекватне житло та можливості для сталого життєзабезпечення, він також показує, що люди, як правило, повертаються або переміщуються знову в пошуках надійних засобів до існування.

«Коли люди не мають житла, передбачуваних доходів та засобів до існування, вони, як правило, шукають можливості в іншому місці. Отже, точні дані дозволять розробляти актуальні національні, регіональні та субрегіональні стратегії та плани дій для осіб, які перемістилися внаслідок конфлікту, щоб вони могли отримати належне житло та можливості для сталого життєзабезпечення. Дані показали системні, а також специфічні перешкоди для переміщення, у подоланні яких ми маємо підтримати уряд», ̶ говорить Ана Поврженич.

Близько половини (49%) внутрішньо переміщених осіб, які брали участь у профілюванні, заявили, що вони мали намір залишитися у своїх поточних місцях проживання, тоді як 13% не були впевнені у своїх планах або не хотіли ділитися ними. 37% висловили намір виїхати в певний момент, причому 8% мають конкретні плани переїхати протягом найближчих шести місяців. Майже 70% внутрішньо переміщених осіб, які висловили намір повернутися до місць походження, були у віці від 60 років та покладалися на пенсію як на основне джерело доходу. Головною причиною повернення було залишене майно.

Оскільки молодь сподівається на заробітну плату як на основне джерело доходу, їхні наміри в цілому зумовлені пошуком можливостей працевлаштування. Майже двоє з трьох людей у віці від 18 до 59 років мали вищу освіту з освітнім рівнем магістра та бакалавра або проходили професійно-технічне навчання. Доступ до більш високих та/або передбачуваних доходів та відсутність засобів до існування є ключовими факторами, які стимулюють внутрішньо переміщених осіб до пошуку можливостей в інших місцях, зокрема закордоном.

«Цей звіт об'єднує міжнародну й національну експертизу та має на меті просування матеріальних, стійких та довготривалих рішень. У звіті викладено не лише ключові висновки щодо профілювання, але й наш досвід щодо впровадження довгострокових рішень, що ґрунтується на принципі руху знизу вгору (від самих внутрішньо переміщених осіб до місцевого, регіонального та врешті національного рівня) та на основі прав людини. NRC просить міжнародну спільноту підтримати уряд у прийнятті рішень на основі даних. В іншому випадку, різні стратегії та плани, які вже було створено, ймовірно, залишатимуться в основному декларативними», ̶ наголосила Ана Поврженич.

Ключова інформація

Дослідження було розпочато в 2019 році, а збір даних проводився в період з грудня 2019 року по лютий 2020 року. Зараз NRC тісно співпрацює з Луганською обласною державною адміністрацією, зокрема, департаментом соціального захисту населення та Луганською обласною радою ВПО для підтримки адвокаційних заходів та розробки політик на основі даних.

Збір даних було зосереджено в п’яти містах Луганської області з профільним населенням переважно працездатного віку порівняно з 72% літніх людей, згідно офіційної статистики.

За технічної підтримки Спільної служби з профілювання ВПО, методологію дослідження було адаптовано до контексту регіону Технічною робочою групою з профілювання, що складалася з представників агентств ООН, неурядових організацій та місцевих органів влади.

Профілювання було спрямовано на те, щоб краще зрозуміти майбутні наміри та плани внутрішньо переміщеного населення, перешкоди до досягнення довгострокових рішень, вразливі місця та стратегії щодо питань житла, землі та майна, доступу до засобів до існування, зайнятості та соціальних послуг.

Ключові висновки

54% внутрішньо переміщених осіб – це дорослі люди працездатного віку, які мають вищу освіту.

Більшість переміщених осіб (понад 80%) орендують або користуються житлом, яке надано родичами чи друзями.

Понад 97% внутрішньо переміщених осіб заявили, що не зазнавали словесних чи фізичних нападів, крадіжок чи грабежів.

Більше 50% переміщеного населення перетинають лінію зіткнення кожні 3-6 місяців.

Основна різниця між переміщеним та непереміщеним населенням стосується житла та забезпечення права власності. Лише 11% переміщених родин мають власне житло порівняно з 92% непереміщених.

Відсутність можливостей працевлаштування в регіоні впливає на переміщених та непереміщених осіб однаково. Доступ до більш високих та/або передбачуваних доходів та відсутність засобів до існування є ключовими факторами, що стимулюють людей до пошуку можливостей в інших місцях та закордоном.

Факти та цифри

5,2 мільйонів осіб постраждали внаслідок шестирічної кризи на Сході України.

Станом на жовтень 2020 року, згідно офіційної статистики, понад 1,4 мільйони внутрішньо переміщених осіб, офіційно зареєстрованих в Україні, були змушені покинути свої будинки в Донецькій та Луганській областях, а також Криму.

Точна кількість внутрішньо переміщених осіб, які мешкають на підконтрольній Уряду України території, невідома через надмірну міграцію, а значна частина мешканців непідконтрольної території, офіційно зареєстровані як внутрішньо переміщені лише для доступу до соціальних виплат та пенсії.


 

Інформація Норвезької Ради у справах біженців

Схожі статті:

Новини й коментаріБезоплатна правова допомога, не виходячи з дому: новий сервіс від Норвезької ради у справах біженців (NRC)

Тетяна Вергун 121 просмотр